Впровадження сучасних педагогічних інновацій у навчально-виховний процес

            Суспільна потреба у сучасних освітніх закладах – особлива увага до інноваційних процесів, до того, що заважає і що сприяє створенню та поширенню педагогічних новацій. Сьогоднішня психолого-педагогічна наука вважає, що нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які ще не використовувались, а й той комплекс елементів або окремі елементи педагогічного процесу, які дають змогу ефективно вирішувати завдання розвитку і саморозвитку творчої особистості.

        Однією з особливостей сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної. У педагогічному середовищі ведуться розмови про неготовність значної частини вчителів включатися в інноваційні процеси. Професійна готовність є закономірним результатом спеціальної підготовки, самовизначення, освіти й самоосвіти, виховання й самовиховання. Це — психічний, активно-дієвий стан особистості, складна її якість, система інтегрованих властивостей. Така готовність регулює діяльність, забезпечує її ефективність. Однією з важливих якостей педагога, умов успішності його як професіонала є готовність до інноваційної діяльності.

Педагогам нашої ПТНЗ  було запропоновано заповнити анкети «Готовність до здійснення інноваційної діяльності» Ці анкети мали на меті виявити готовність до особистісного розвитку та власне готовність до інновацій. Участь взяло 29 респондента. 

 

Технологія критичного мислення

Технологія дискусійних питань

Проведення дебатів є ефективним засобом вироблення в учнів вміння зрозуміло і логічно сформулювати свою позицію, знаходити переконливі факти й аргументи на свою підтримку. Дискусія розвиває в учнів мислити, організовувати свої думки, зосереджуватися на суті проблеми, вчить працювати в колективі, виховує толерантність і терпимість.

Базується на організації навчальної діяльності зі створення проблемних ситуацій, унаслідок чого учень оволодіває знаннями, уміннями, навичками, розвиває розумові здібності. Проблемна побудова навчального процесу сприяє розвитку мислення, забезпечує стійкі системні та цілісні знання.

Розвиток учня як особистості відбувається не тільки шляхом оволодіння ним нормативною діяльністю, а й через постійне збагачення, перетворення суб’єктивного досвіду як важливого джерела власного розвитку.

Включає систему методів, які направлені не на повідомлення знань, їхнє запам’ятовування і відтворення, а спрямовані на організацію учнів для самостійного добування знань, навичок, умінь у процесі активної пізнавальної діяльності.

Включає колективну, групову, парну і індивідуальну діяльність учня, взаємонавчання та взаємодопомогу у динамічних групах.

Гармонійно поєднує академічні та прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність й здійснює за схемою: все, що я  пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати.

Система навчально-пізнавальних дій школярів, спрямованих на самостійний пошук та рішення нестандартних завдань з обов’язковим представленням результатів своїх дій у вигляді проекту.

Інформаційно-комунікаційна технологія

Охоплює створення, впровадження і розвиток комп’ютерно  орієнтованого навчального середовища. Метою є підготовка підростаючого покоління до повноцінного життя в інформатизованій державі, підвищення якості освіти. Індивідуалізація навчання, інтенсифікація самостійної роботи учнів, зростання обсягу виконаних на  уроці  завдань, підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи.

Уміння педагога застосовувати різні технології навчання дає змогу творчо підходити до організації навчально-пізнавальної діяльності, обираючи в конкретних умовах технологію навчання, яка найкраще забезпечує засвоєння знань, формування умінь і навичок за мінімальних затрат зусиль і часу

Відповідно до методичної проблеми продовжується робота педагогів над темами самоосвіти. В результаті підвищується рівень володіння педагогами школи інноваційними технологіями, які вони  впроваджують у свою педагогічну діяльність. Це сприяє збагаченню та оновленню навчально-виховного процесу.                                       

 Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати змінювати педагогічні методики та активно впроваджувати інноваційних технологій навчання. Гарно про це сказав І. Підласий: "Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути».